Новини → Про нас пишуть → РУСЛАНА: «Боляче дивитися, як обкрадають українських артистів»

Про нас пишуть

Рік:  2007 / 2008 / 2009

РУСЛАНА: «Боляче дивитися, як обкрадають українських артистів»

09.04.2009 09:04

Українські артисти, автори та музичні продюсери наполегливо борються за свої законні права — за те, що за музичний продукт вони повинні отримувати винагороду — авторські відрахування (роялті) за прокрутку пісень по радіо і на телебаченні, в кав’ярнях та ресторанах, у торговельних центрах і розважальних закладах…

Воюють головні гравці вітчизняного шоу-бізнесу і з «піратством» в Інтернеті, яке досягло таких масштабів, що поставило під питанням функціонування усієї музичної індустрії України… Кабінет Міністрів днями прийняв постанову, яка урегульовуватиме виплату авторської винагороди усім власникам інтелектуального продукту. Не за горами — й прийняття змін до законодавства Верховною Радою.Розмова кореспондента «ВЗ» — із двигуном «антипіратського» руху в Україні — відомою співачкою, народною артисткою України Русланою.

— Рік тому, у квітні, ви своєю прес-конференцією дали старт потужній компанії боротьби українських артистів і продюсерів за їхні авторські права. Під яким девізом пройшов цей рік для вас?

— Є фраза, яка у світі зараз дуже популярна, адже стала девізом передвиборчої кампанії Барака Обами — Yes, we can! Саме цей девіз найкраще відображає мої прагнення у сфері наведення ладу з авторськими і суміжними правами. Багато людей скептично ставилися до «антипіратської» ініціативи артистів. Мовляв, «боретеся з вітряками».

— З якими труднощами доводилося зустрічатися у ході «антипіратської» кампанії?

— На жаль, були і бюрократія, і корупція, і нерозуміння… Навіть тоді, як знаходили повне порозуміння на «найвищому рівні», коли справа доходила до конкретних формулювань у наказах, узгодження з різними державними органами — «глухих кутів» було безліч… Часто доводилося йти на компроміс. Робити крок назад, щоб ступити два вперед. Бо питання — вкрай важливе. Щодня музична індустрія втрачає колосальні кошти. Їх привласнюють «пірати» і нечисті на руку організації.

— Ви — двигун українського руху за захист інтелектуальної власності та проти піратства. Навіщо вам це?

— «антипіратська» ініціатива забирає багато сил і часу. Але для мене це питання принципу. Невже ми гірші за інші європейські країни? Хочу поламати стереотип про Україну як країну, де права громадян порушуються без жодних наслідків. Співпрацюю з найбільшими музичними компаніями світу, зокрема Warner та EMI. Моя музика звучить у багатьох країнах. Знаю, як працює система охорони музичних прав в Європі та США. І мені боляче дивитися на те, як обкрадають музикантів України… Крім того, це — питання іміджу країни. Під час концертів за кордоном неприємно чути про те, що Україна очолює список найбільш «піратських» країн. Ризикуємо знову потрапити у цей список…

— Вам вдалося залучити до боротьби кілька десятків іменитих «колег по пісенному цеху». А чи були такі співаки або продюсери, які відмовилися підписувати відкриті листи до представників влади, брати участь у прес-конференціях?

— В Україні шоу-бізнес відрізняється від шоу-бізнесу інших країн. У нас для того, щоб заробити гроші на випуск нового альбому, потрібно багато гастролювати. Тому в артистів не завжди вистачає часу на те, щоб вникнути у проблему. Дехто не вірить, що бюрократичну систему можна зламати. Зустрічали прояви й традиційного українського «моя хата скраю».

— За підрахунками спеціалістів, успішний співак в Україні за рік через невиплату йому його законних авторських відрахувань втрачає близько мільйона гривень. Які втрати вже понесли ви?

— Точно підрахувати втрати і потенційні доходи неможливо. Але неодноразово звучить цифра в 1 мільярд гривень, який мають отримувати всі артисти, автори і продюсери. Своєї частки я не рахувала, бо все залежить від того, скільки той чи інший музичний продукт використовують у публічній сфері. Найбільше отримає той артист, пісні якого звучать всюди.

— Яка ідеальна країна у дотриманні авторських прав?

— взірцем для більшості країн, навіть європейських, є Франція. Там усе, що стосується культури, — майже святе. Саме там з’явилося поняття про авторське право, виникли перші організації колективного управління. А новий закон щодо захисту авторських прав в Інтернеті, який у Франції прийняли минулого тижня, тільки підтвердив лідерство країни у цьому питанні. Інтернет-провайдерів зобов’язали відключати від мережі тих осіб, які здійснюють незаконний обмін файлами, що захищені «копірайтом». Спочатку приходить повідомлення: «Ви порушуєте законодавство, просимо припинити це». Потім — ще одне. А на третій раз вам припиняють надавати Інтернет-послуги терміном до одного року — із зобов’язанням продовжувати сплачувати за ці послуги.

— Від старту вашої кампанії вдалося хоч трішки приборкати українських «піратів»?

— «Піратство» шкодить не тільки артистам. Сьогодні людина купує «піратський» диск чи скачує його незаконно в Інтернеті, а завтра дивується: чого це його улюблений артист вже протягом двох років не випускає нового альбому? А тому, що це досить великі інвестиції. Без адекватної матеріальної компенсації артист не може вкладати гроші у свій подальший розвиток.

Наші звернення спрямовані не лише на споживачів музики, а й на правоохоронні органи. Тут безпрецедентним є підписання меморандуму про співпрацю між МВС та музичною індустрією України. Це — крок у ХХІ століття!

— У Верховній Раді розгляду чекають одразу два законопроекти, покликані покращити правила гри на музичному ринку. До одного причетні ви, а інший називають «монополістським"…

— неможливо вирішити проблеми без змін у Законі «Про авторське право і суміжні права», Кримінальному кодексі України та низці інших законів. багато з них — застарілі. Світ змінюється, способи споживання музики — також. І законодавство має йти в ногу з часом. Тому артисти і продюсери, їхні юристи та менеджмент, разом з народними депутатами різних фракцій об’єдналися для розробки законопроекту.

Але представники певних одіозних організацій, які довгий час насолоджувались безладом у сфері захисту авторського права у публічній сфері та в мережі Інтернет, заробляючи мільйонні прибутки на чужому інтелектуальному надбанні, не збираються капітулювати! З метою подальшого ошукування сотень українських та тисяч зарубіжних виконавців вони розробили і просувають власний законопроект — «Про колективне управління правами на твори, виконання, фонограми, відеограми». Цей законопроект є рейдерською атакою на колективне управління та спробою монополізувати ринок публічного використання музики в Україні.

— А щодо нової постанови Кабміну, яка мала б регулювати дотримання прав авторів та артистів, які ваші прогнози: коли реально запрацює в Україні цивілізований шоу-бізнес? Це ж, мабуть, у першу чергу свідомість бізнесменів переломити потрібно: щоб кожен власник ресторану, супермаркету, таксі сумлінно звітував про музику, яку крутить, і справно платив за неї відрахування. А на це потрібні роки…

— Ця постанова — результат співпраці артистів і уряду. На сьогодні лише близько семи відсотків власників закладів громадського харчування, торгівлі, розважальних закладів в Україні сплачують кошти за використання під час своєї діяльності фонограм музичних творів. Решта не платили досі тому, що могли уникнути цього. Досвід інших країн свідчить, що протягом року після прийняття відповідних нормативних актів можна забезпечити виплату 70–80 відсотків користувачів.

Коментар для «ВЗ»

Олексій ГУМЕНЧУК, директор «Української ліги музичних прав»

Механізм збору авторських відрахувань, прописаний у новій постанові уряду, — простий: якщо клієнт платить у кав’ярні, для прикладу, 12 гривень за філіжанку кави, то за музику власники закладу повинні заплатити 24 копійки. Тобто 2 відсотки від виручки: один відсоток — за права виконавців і виробників фонограм і один відсоток — за права авторів. А за Законом «Про авторське право та суміжні права», кожен заклад повинен подавати звіти про те, яку музику він використовує.

Фото прес-cлужби Руслани.

Галина Гузьо
Високий замок

← Повернутися до списку новин

Версія для друку